прочинити
Смотреть что такое "прочинити" в других словарях:
прочинити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прочинений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прочинити. || прочи/нено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
відчиняти — відчинити (відводити вбік стулки дверей, вікон, роблячи вільним вхід, отвір), розчиняти, розчинити, відкривати, відкрити, розкривати, розкрити; прочиняти, прочинити (не повністю, частково); відхиляти, відхилити (тихо); розчахувати, розчахнути… … Словник синонімів української мови
